Сделать домашней|Добавить в избранное
 

Многопользовательский новостной движок,
предназначенный для организации собственных
СМИ и блогов в интернете.

 
Fest-kino.ru » Последние публикации на сайте
на правах рекламы
Сортировать статьи по: дате | популярности | посещаемости | комментариям | алфавиту

as

Автор: admin от 14-11-2012, 13:50

1.
Орфоепічні
(норми правильної вимови),
наприклад:


    -
    тверда вимова шиплячих: чай, чому,
    Польща (а не чьай, чьому, Польщьа);


    -
    дзвінкі приголосні в кінці
    слова або складу не оглушуються:
    гриб, репортаж, любов, раз, лід
    (а не грип, репорташ, любоф, рас, літ);


    -
    голосний о ніколи не наближається
    до а : молоко, потреби, дорога
    (а не малако, патреби, дарога);


    -
    літера щ передає звуки
    шч: вищий, що (а не висший, шо);


    -
    буквосполучення дж, дз передають
    злиті звуки: сиджу, кукурудза (а не
    сижу, кукуруза);


    -
    літера ґ передає звук ґ:
    обґрунтування, ґатунок (а не обгрунтування,
    гатунок).


    2.
    Акцентуаційні
    (норми правильного наголошування),
    наприклад: ненависть, середина, новий,
    близький, чотирнадцять, текстовий, мабуть,
    завжди, літопис, байдуже, випадок, ідемо,
    підуть, разом, приятель, показ.


    3.
    Морфологічні
    (норми правильного вживання
    відмінкових закінчень, родів, чисел, ступенів
    порівняння і под.), наприклад:


    - вживання
    закінчень кличного відмінка: пане професоре,
    Андрію Петровичу, Ольго Василівно, добродію
    Панчук;


    -
    вживання паралельних закінчень іменників
    у давальному відмінку: декану і деканові,
    директору і директорові, сину і синові;
    при цьому, називаючи осіб, слід віддавати
    перевагу закінченням -ові, -еві, наприклад:
    панові Ткаченку, ректорові, але заводу,
    підприємству, відділу тощо. У випадку,
    коли кілька іменників-назв осіб підряд
    стоять у давальному відмінку, закінчення
    потрібно чергувати: генеральному директорові
    Науково-дослідного інституту нафти і
    газу панові Титаренку Сергію Олександровичу;


    -
    вживання іменників чоловічого
    роду на позначення жінок за
    професією або родом занять: професор
    Городенська, лікар Тарасова, заслужений
    учитель України Степова, декан
    Світлана Шевченко, викладач Олена
    Петрук (слова лікарка, викладачка, завідувачка
    і под. використовуються лише в розмовно-побутовому
    стилі, але аспірантка, артистка, журналістка,
    авторка – і в професійному мовленні);


    -
    чоловічі прізвища на -ко,
    - ук відмінюються: Олегові Ткачуку
    (але Олені Ткачук), Василя Марченка
    (але Мар'яни Марченко), Максимові Брикайлу
    (але Тетяні Брикайло);


    -
    форми ступенів порівняння прикметників
    та прислівників: дорожчий, найдорожчий
    (а не більш дорожчий, самий
    дорогий); швидше, найшвидше, якнайшвидше,
    щонайшвидше (а не саме швидше, більш швидше,
    більш швидкіше і т.д.);


    -
    визначення роду іменників: так,
    слова шампунь, аерозоль, біль, степ,
    нежить, тюль, ступінь, Сибір, поні,
    ярмарок - чоловічого роду; слова
    бандероль, барель, ваніль, авеню, альма-матер
    – жіночого; євро, Тбілісі, табло – середнього;


    - використання
    іменників, прикметників тощо замість
    активних дієприкметників: завідувач
    кафедри (а не завідуючий), виконувач обов'язків
    (а не виконуючий), чинний правопис (а не
    діючий), відпочивальники (замість відпочиваючі)
    і т.д.



    4. Лексичні
    (норми правильного слововживання),
    наприклад:


    Правильно:
    Неправильно:


    зіставляти
    співставляти


    численний

    багаточисельний



збігатися
співпадати



наступний, такий

слідуючий


    з'ясувати
    вияснити


    завдати
    шкоди
    нанести шкоду



    5. Синтаксичні
    (норми правильної побудови
    речень і словосполучень, уживання прийменників),
    наприклад:



    Правильно:
    Неправильно:


    згідно
    з наказом
    згідно наказу


    відповідно
    до інструкції
    у відповідності
    з інструкцією


    проректор
    з наукової роботи
    проректор по науковій
    роботі


    лекція
    з математики
    лекція по математиці


    повідомити
    факсом
    повідомити по факсу



    6. Стилістичні
    (норми правильного відбору
    мовних засобів залежно від ситуації),
    наприклад:



    Неправильно:
    Правильно:


    залишилося
    лише

    залишилося тільки


    пам'ятний
    сувенір
    сувенір,
    пам'ятний подарунок


    моя
    автобіографія

    автобіографія,
    моя біографія


    захисний
    імунітет
    імунітет



7. Графічні
(норми передавання звуків
і звукосполучень на письмі);


    8.
    Орфографічні
    (норми написання слів);


    9.
    Пунктуаційні
    (норми вживання розділових
    знаків).



    Останні три типи мовних норм
    (графічні, орфографічні, пунктуаційні)
    називаються правописними.





  1. Мовне
    законодавство та
    мовна політика в
    Україні.


    Поняття
    "мовна політика" зазвичай зводять
    до кількох питань, як-от офіційної чи
    державної мови (для світової практики
    ці два поняття цілком тотожні), мови шкільництва,
    мовних прав національних меншин. Останні
    десятиліття додали до названих вище ще
    низку проблем - мову засобів масової інформації
    та реклами, мовні стандарти не тільки
    офіційної, а й науково-технологічної
    інформації тощо.


    В
    цілому ж у найбільш загальному вигляді
    можна дати таке визначення мовної політики:



    Мовна політика
    - це комплекс цілей та
    принципів, що визначають регулювання
    мовних практик у різних сферах життя
    держави й суспільства, а також сукупність
    правових, адміністративних та господарчих
    механізмів, через які здійснюється згадане
    регулювання.


    У багатонаціональних
    демократичних державах мовна політика
    стала засобом правового забезпечення
    безконфліктного існування різномовних
    спільнот, а в державах із значними етнічними
    меншинами - засобом забезпечення культурних
    прав цих меншин. У XX столітті особливої
    актуальності набуло використання мовної
    політики як інструмента культурної та
    ідеологічної деколонізації в країнах,
    які здобули державну незалежність.


    Сучасна
    Україна є, за світовими стандартами, достатньо
    мононаціональною державою, де українці
    складають майже 3/4 всього населення. Проте
    наша держава залишається мовно, культурно
    й ідеологічно неоднорідною, у значній
    частині регіонів національна самосвідомість
    більшості громадян залишається невисокою.


    Очевидними,
    різноманітними й надто серйозними є наслідки,
    залишені багатовіковим перебуванням
    України в складі спершу Російської, а
    згодом радянської імперії. За відсутності
    формальної дискримінації українців у
    колишньому СРСР за національною ознакою
    здійснювана русифікаційна мовна політика
    призводила до їх дискримінації реальної.
    Так, скажімо, в переддень здобуття незалежності,
    за даними міносвіти УРСР, українці складали
    лише 52 % від чисельності професорсько-викладацького
    складу вищих навчальних закладів республіки
    (при їхній питомій вазі в населенні 72
    %), на той час як росіяни - 40 % (при питомій
    вазі в населенні 21 %). Так неможливість
    послуговуватися в вищій освіті рідною
    мовою призвела до цілком очевидного дискримінаційного
    щодо українців дисбалансу. Нація втрачала
    своє інтелектуальне майбутнє.


    В
    цілому ж негативна спадщина колоніального
    періоду зводиться не лише до того, що
    значна частина українців досі вживає
    російську як мову повсякденного спілкування
    (причому в ряді важливих сфер, насамперед
    у бізнесі й мас-медіа, домінування російської
    є незаперечним). Ці наслідки виявляються
    ще й у тому, що ментально ці українці досі
    залишаються мешканцями колонії, й ладні
    судити про самих себе накинутими їм колись
    ззовні недолугими стереотипами. А відтак
    незалежність нашої держави з цього погляду
    ще аж ніяк не можна вважати гарантованою.
    Політики, що не стоять чітко на засадах
    української національної ідеї, за будь-якої
    зміни політичної коньюнктури здатні
    будуть торгувати цією незалежністю в
    ім'я власних корисливих інтересів, не
    дістаючи при цьому належного різкого
    опору в суспільстві. Не обійшли
    Україну й глобалізаційні процеси, на
    вплив яких наше пострадянське суспільство
    часто виявляє дуже слабку відпорність.
    Скажімо, на ринку нашої масової молодіжної
    культури панівне становище досі посідає
    навіть не російськомовна, а англомовна
    продукція. Це також не сприяє формуванню
    цілісної системи національної культури
    як необхідної умови культурної самоідентифікації
    (й ширше - національної) українців.


    Чинна Конституція
    України (ст. 10) проголошує:


    "Державною
    мовою в Україні є українська
    мова. Держава забезпечує
    всебічний розвиток
    і функціонування української
    мови в усіх сферах суспільного
    життя на всій території
    України. [...] Застосування
    мови в Україні гарантується
    Конституцією України
    та визначається законом".

Береги свою косынку, Татьяна

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
Береги свою косынку, Татьяна

Замечательный фильм, в котором традиционная народная отмороженность двух главных героев - финских рокеров средних лет, обладателей автомобиля "Волга" 1965 года выпуска - сочетается с наивной восторженностью двух немолодых девушек (из Казахстана и Эстонии), путешествующих по Финляндии автостопом (но с чемоданом). Для пущего интереса все диалоги в фильме произносятся на ломанном русском языке. Фильм будет безусловно интересен любителям этнографических особенностей народов Северо-Запада с присущим им весьма своеобразным черным юмором, описанном в многочисленных анекдотах.

Девичий источник

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
Девичий источник

Лаконичный фильм Бергмана основан на скандинавской легенде XIV века. Отсюда его сюжетная простота и стройность. Однако, великолепная игра актеров наделяет схематичные образы жизнью, а любовь Бергмана к деталям придает полумифическому повествованию реалистичности.
Сюжет взят из шведской народной баллады об отце, жестоко мстящем трем пастухам за изнасилование и убийство невинной дочери. Совершив кровавую месть, отец начинает сомневаться в самой вере…

У каждого свое кино

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
У каждого свое кино

Колективный фильм, состоящий из 33 коротких новелл. Каждая из них снята разными режисерами, и каждый режисер попытался показать, что для него значит кино, какие эмоции возникают у него в связи с этим словом, какое место занимает оно в их жизни.Показать каково отношение к феномему киномотографа и актуальным вопросам, которые под силу поднять, творя в этом виде искуства.

8 1/2 (восемь с половиной) женщин

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
8 1/2 (восемь с половиной) женщин

Самый скандальный и провокационный фильм британского модерниста Питера Гринуэя можно назвать бессмыслицей и в то же время идейным манифестом, бредом сумасшедшего и при этом – в высшей степени логично выстроенным творением. Какой эпитет (хвалебный или уничижительный) здесь ни подбирай – все будет в той или иной степени справедливо. Но главное, что «8,5 женщин» - это энциклопедия стиля Гринуэя.

Керель

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
Керель

Последний фильм Райнера Вернера Фассбиндера по роману Жана Жене "Керель из Бреста".
Режиссер пытался воссоздать на экране мистический гомосексуальный мир французского писателя. Есть что-то странно притягательное в необычном рассказе о молодом матросе Кереле, который притягивает и восхищает всех, кто вступает с ним в контакт, но сам, похоже, больше интересуется самим собой. Действие происходит в 30-е годы, но фильм стилизован и существует вне времени. Корабль, на котором служит Керель, останавливается в порту в Бресте, во Франции. Весь фильм снят в студии. Все замкнуто на заведении, где есть бар и бордель, управляемый героиней Жанны Моро. Керель, сыгранный Брэдом Дэвисом, вскоре запутывается в этом странном мире...

Страна приливов

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
<b>Страна</b> приливов

Страна приливов - мрачная кинофантазия Терри Гиллиама, поставленная по мотивам одноимённого романа американского писателя Митча Каллина.
Одиннадцатилетняя девочка Джелиза-Роза живет вместе с полусумасшедшими родителями наркоманами, — отец сидит на
героине, а мать на метадоне. Однако Джелиза-Роза, чувствует себя абсолютно нормально в данной маргинальной обстановке.

Ванильное небо

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
Ванильное небо

Жизнь богатого плэйбоя Дэвида удалась по всем признакам: у него были деньги, свой собственный издательский дом, дорогая машина и квартира в респектабельном районе Нью-Йорка, друг-писатель (Джейсон Ли) и подружка Джулианна, даже враги, в лице семи управляющих его компанией, тоже были. Так он и жил без оглядки, пока в один прекрасный момент не встретил Софию. Его жизнь круто изменилась вскоре после этой встречи, Дэвид попал в автокатастрофу и очнулся после комы инвалидом с изуродованным лицом, которое приходится прикрывать "эстетическим протезом", а на самом деле простой маской. А дальше его новая жизнь обернулась кошмарным сном, от которого не проснуться.

Реквием по мечте

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
Реквием по мечте

Гарри уже давно не живет с матерью. Взрослый парень — он снимает квартирку вместе со своим другом Тайроном. Встречается с девушкой из приличной семьи, делает вид, что все у него хорошо, что жизнь прекрасна и безоблачна. Но время от времени ему, естественно, нужны деньги, как и многим людям на этой планете. В отличие от этих людей, Гарри предпочитает легкий путь получения денег — он регулярно закладывает телевизор своей матери ростовщику, чтобы он и его подруга Мэрион смогли в очередной раз насладиться дозой страшного зелья.

Пределы контроля

Автор: admin от 26-07-2012, 00:18
Пределы контроля

Хмурый иностранец, заявленный в титрах как просто Одиночка, уединившись в креслах с двумя подозрительными типами на нейтральной территории аэропорта Шарля Де Голля, получает от них инструкции отправиться туда, не знамо куда, и встретившись с тем, не известно с кем, сделать там то, не понятно что. Инструкции сопровождаются многозначительными ремарками про Вселенную, у которой нет границ и центра, и про людей, которые, посчитав себя выше других, должны отправиться на кладбище, чтобы уяснить настоящую цену жизни. Методичному исполнению этих инструкций посвящены следующие полтора часа картины.

 
 
{mainlink_code}